Стала нам ся днесь новина з часу одного,
З Діви Марії найсвітлішої Найрожденного.
Народився Ісус Христос в місті Вефлиєм,
Межи волами, межи ослами, межи звірями.
Межи волами, межи ослами, межи звірями.
Як ся цар Ірод о тім довідав в своїм довбиттю,
Казав вибити малиї діти по всьому краю.
Казав вибити малиї діти по всьому краю.
А Мати Божа і святий Йосиф як то почули,
Від Вефлиєму аж до Ягіпту з Христом втікнули.
Від Вефлиєму аж до Ягіпту з Христом втікнули.
Ішли без поле, здибали хлопа, хлоп пшеницю сіяв.
Ой сій же, сій же, мій любий хлопку, завтра будеш жав.
Ой сій же, сій же, мій любий хлопку, завтра будеш жав.
Над’їхав Ірод зі злотим мечем, що дігнати мав,
Їхав без поле, надибав хлопа, хлоп пшеницю жав.
«Дай Боже, щастя, мій любий хлопку, у полі робочий.
Чи ти не бачив якой невісти з дитям бігучим?»
«Бачив я, пане, бачив я, царю, як пшеницю сіяв».
«Бодай же тобі меч головý стяв, що ти ї не тримав».
«Бодай же тобі меч головý стяв, що ти ї не тримав».
«А ти, Іроде, злий серафіме, – дивна новінá –
Убили в Вефлиємі, помеже дітьмі, твояго синá».