Колядка «Уставай же, брате…» була закликом до надії в ті роки, коли на Галичині та в Карпатах проти більшовицьких окупантів ще воювала УПА. У 1940–1950-х її співали далеко не всім – лише найближчим. «Хлопці з лісу» могли лише таємно прийти до родини на Святу вечерю або до церкви на Різдво. Навіть одного стукача-вивідника було достатньо, щоб донести на всіх односельців, яких підозрювали у причетності до УПА.

Року 1946 радянські «визволителі» запровадили на захоплених теренах Західної України «велику блокаду». У кожному селі розквартирували гарнізони НКВС, які пильнували всі події і намагалися відстежити кожного, хто заходив до села. «Підозрілих» обшуковували та арештовували. Утім навіть за таких обставин блискучим знавцям конспірації та маскування вдавалося пробиратися на свята до рідних та до дружніх домівок.

Молодь під час колядування могла заспівати «Уставай же, брате…» тільки найнадійнішим. То був заклик не втрачати надії, чувати, берегти власну мову, національну пам’ять та ідентичність. Ця колядка гуртувала, зміцнювала єдність у підпіллі – і в лісах, і по селах та містах.

«Уставай же, брате…» співали на мелодію «Нова радість стала» (одного з її варіантів).Музична майстерня «Гурба», якою керує етномузикологиня Анна Черноус, у селі Лани на Івано-Франківщині записала версію колядки, у якій є слова: «Ой ти, старий батьку, ой ти, стара мати, не жалій же свого сина за Вкраїну дати».

Нерідко після патріотичної коляди промовляли схожі віншування:
Не всі Христа чули, не всі Христа знали,
Не всі браття-українці Різдва дочекали.
Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,
Що понесли тяжкі муки за Христову віру.
То ж тепер ми Рожденного Ісусика просим –
Нехай наша Україна своє ім’я носить.

Одним із перших на початку Незалежности «Уставай же, брате…» заспівав Етнографічний хор «Гомін» під орудою Леопольда Ященка. Ще раніше, за рік до проголошення Акту про державну незалежність України, цю колядку виконали діти з київської Фольклорно-етнографічної студії «Родина» під керівництвом Павла Дударя. Вміщуємо тут саме цей варіант.